Отзыв сотрудников городского музея г. Южного

Конец ХХ — начало ХХІ века называют информационным потому, что решающую роль в нашей жизни играют технологии, связанные с информацией.

В экспозиции, которую мы открываем, нашли свое место и соединились разные эпохи и века, что доказывает вечную взаимосвязь в развитии мира. Нельзя полностью отказываться от старого, так как оно всегда является фундаментом нового. Вы в этом еще раз убедитесь, ознакомившись с нашей экспозицией.

Читать далее...

Марина Юрьевна Мовчан, директор музея,
экскурсовод музея Моргуненко Наталия Ивановна

Ссылка на статью | 24.02.2010, 00:37:24 | Отзывы

Отзыв Екатерины Станиславской

Дорогой Толенька! Много раз пересматриваю–перечитываю твой сайт — и в который раз наполняюсь положительными эмоциями. Очень рада была познакомиться с тобой — пока виртуально, но в будущем, надеюсь, и реально. Ты настоящий Художник — в широком смысле этого слова, ты талантлив во многом и щедр душой. Твое стремление сделать наш мир красивее и добрее не может никого оставить равнодушным. Желаю тебе никогда не потерять внутренней гармонии с самим собой, с твоей семьей и самыми близкими людьми, а также с этим тревожным, динамичным, нестабильным, но таким интересным Миром.

Спасибо твоим родителям наставникам!

До встречи в Киеве!

Екатерина Игоревна Станиславская, заместитель зав. кафедры технологий искусства Государственной академии руководящих кадров культуры и искусств (г. Киев), кандидат педагогических наук, доцент, координатор Третьей международной научно-творческой конференции «Культурно-художественная среда: творчество и технологии»

Ссылка на статью | 20.11.2009 | Отзывы

Отзыв Богдана Сушинского

У буття кожного народу вкарбовуються трагедії, які навіки залишаються в його історії, його національній пам’яті і навіть у його ментальності. Саме такою трагедією й став для українського народу штучний голодомор, викликаний в Україні класово— та національноненависницькою політикою комуністичного режиму. Причому на скорботній ниві Голодомору комуністична влада скоїла злочин двічі: вперше — коли організовувала винищення голодом населення України; вдруге — коли впродовж десятиліть усіляко приховувала та знищувала документальні свідчення свого злочину, репресивно перешкоджаючи (через цензурні заборони та політичні переслідування з боку партійних органів та репресивних органів Комітету держбезпеки (КДБ), який офіційно іменувався «передовим загоном Компартії») дослідженню та правдивому висвітленню цієї трагедії.

Всенародне вшанування жертв Голодомору з нагоди 75-річчя цієї трагедії покликало до життя появу цілої низки дослідницьких праць науковців, зібрань документів, які вціліли, по обласних та районних компартійних та державних архівах, публіцистичних есе та книжок спогадів постраждалих від голодоморного етновинищення. Серед цих публікацій не може не привернути увагу і пошуково-дослідницька робота дев’ятикласника Одеської загальноосвітньої школи № 81 Анатолія ЯРОВЕНКА «Голодомор в Україні. 1932-1933 роки», виконана під керівництвом вчительки історії Тетяни ОСТРОВСЬКОЇ та за сприяння у виданні Крайового військового отамана Чорноморського козацького з’єднання генерал-осавула Українського козацтва Володимира ПУКЛІЧА.

Читать далее...

Богдан Иванович Сушинський, академік, член Національної спілки письменників України, віце-президент Української асоціації письменників, заслужений журналіст України.

Ссылка на статью | 25.12.2007 | Отзывы